Будапештський гамбіт, варіант Фаяровича

Гамбіт є навмисною пропозицією матеріалу, зазвичай пішака, в обмін на час або активність. У цій лінії чорні спочатку розвивають коня з g8 на f6, а потім пропонують пішака e, просуваючи його на e5. Якщо білі беруть, цей кінь стрибає з f6 на e4. Координати на кшталт e4 називають поле за його вертикаллю та горизонталлю.

Кінь на e4 займає активне центральне поле й ускладнює природний розвиток білого коня з b1. Чорні часто виводять слона на b4 із шахом, розвивають другого коня на c6 і ставлять ферзя на e7. Така активність може створити тактичні можливості, тобто короткі послідовності на основі шахів, подвійних нападів або незахищених фігур. Проте чорні залишаються без пішака, доки не повернуть його або не здобудуть достатньої компенсації. Компенсація означає активність, час і загрози, що врівноважують нестачу матеріалу.

Білим не потрібно негайно спростовувати варіант. Практичними пріоритетами є розвиток, безпека короля й рішення, чи не надто затримує координацію спроба втримати зайвого пішака. Повернути його може бути розумно, якщо це дає змогу завершити розвиток у безпечній позиції. Варіант Фаяровича стає значно менш небезпечним, коли білі перевіряють кожен форсувальний хід, а не відповідають автоматично.