Партія століття

Партія століття це партія Дональда Бірна проти Боббі Фішера, зіграна 1956 року на турнірі Lessing J. Rosenwald у Нью-Йорку. Фішеру було тринадцять років, і він грав чорними. Того літа він виграв юніорський чемпіонат США; Бірн був переможцем U.S. Open 1953 року. Отже, ця зустріч звела дві різні кар'єрні траєкторії: юного гравця, який лише починав вирізнятися, і суперника з підтвердженими успіхами поза юніорськими змаганнями.

Партію пам'ятають передусім завдяки 17...Be6, після чого чорний ферзь залишається під ударом слона суперника. Однак жертва не веде до негайного мату. Шахи дають змогу збирати матеріал, не залишаючи Бірну часу на перегрупування; потім цю перевагу ще треба реалізувати. Білий ферзь залишається в грі, але цього недостатньо, щоб зупинити взаємодію чорних фігур. Перемога завершується матом на 41-му ході, а не взяттям ферзя.

Rosenwald був запрошувальним турніром на дванадцять учасників. Фішер набрав 4,5 очка в одинадцяти партіях, а турнір виграв Самуель Решевський. Перемога над Бірном отримала перший приз за красу. Приз і підсумкове місце відзначали різні речі: якість однієї партії та результат упродовж усього змагання.

Ганс Кмох представив її як «Game of the Century» у грудневому номері Chess Review за 1956 рік. Його похвала прямо стосувалася історії шахових вундеркіндів. Назва зберігає тогочасне захоплення тим, чого досяг настільки юний гравець; це не об'єктивний рейтинг усіх партій століття.