Каспаров проти Топалова, 1999

20 січня 1999 року Гаррі Каспаров, граючи білими, переміг Веселіна Топалова у четвертому турі турніру у Вейк-ан-Зее. Каспаров і Ананд увійшли в цей тур співлідерами з 2,5 очка з 3. Партія, яку згодом назвуть Безсмертною партією Каспарова, також стала важливим очком у боротьбі за лідерство.

Обидва королі зробили довгу рокіровку. Тому подальше переслідування не виникло зі звичного сценарію атак на протилежних флангах. Топалов шукав простір і активність просуванням центральних пішаків; Каспаров зібрав фігури навколо ліній, які могли відкрити ці просування. Укриття чорного короля стало вразливим у позиції, яка водночас давала стороні, що захищалася, можливості для контргри.

Прийняття жертви

Переломним моментом стало 24.Rxd4 . Каспаров запропонував туру, і Топалов її взяв. Приймати жертву було необов'язково: взявши туру, чорні перевели напружену позицію в боротьбу, де їхня матеріальна перевага мала витримати атаку на короля. Друга тура одразу увійшла з шахом, а чорний король зрештою перейшов далеко на територію білих.

Топалов не просто тікав. Він забирав матеріал і створював загрози білому ферзю, тому Каспаров мусив утримувати ініціативу, не вважаючи власні проблеми розв'язаними. Саме цей опір надає переслідуванню характеру: це не низка взаємозамінних шахів, а поєднання загроз, що змінює форму, коли король віддаляється від своїх захисників.

Коли король дістався d1, переслідування поступилося загрозі чорному ферзю. Після 36.Bf1 і 37.Rd7 координація слона й тури дала змогу перетворити атаку на матеріальний виграш. Після розмінів у Каспарова залишилися ферзь проти тури та на одного пішака менше. Йому ще треба було стримати контргру чорного прохідного пішака, але для перемоги вже не потрібно було ставити мат. Топалов здався після 44.Qa7.

Слава і підсумок турніру

Обговорення захисту почалося не через десятиліття. Уже 25 січня 1999 року Марк Кроутер захоплювався партією в The Week in Chess і водночас зазначав, що відмова від першої тури була серйозною можливістю. Захоплення партією не вимагало приховувати альтернативи сторони, що захищалася.

Каспаров завершив турнір із 10 очками з 13, на пів очка попереду Ананда. Ця партія четвертого туру сама по собі не забезпечила загальну перемогу. У підсумку від 1 лютого Кроутер повідомив, що Каспаров вважав партію проти Петра Свідлера своєю найкращою та найважливішою перемогою на турнірі; саме оглядач передбачив, що запам'ятається партія з Топаловим. Найпам'ятніша партія не обов'язково мала бути тією, що забезпечила перше місце.