Староіндійський захист, варіант Макогонова

Варіант Макогонова визначається раннім просуванням білого пішака з h2 на h3. Координати h2 та h3 називають поля за вертикаллю й горизонталлю. З h3 пішак контролює g4 і не дозволяє чорному коню з f6 використати це поле для нападу на слона, розвиненого на e3 або g5. Той самий пішак згодом може підтримати просування пішака g, хоча цей план не є обов'язковим.

Хід не розвиває фігуру й не займає центр, тому витрачає дебютний темп. Його цінність полягає в обмеженні конкретної ідеї чорних зі збереженням кількох побудов білих: розвиток слона на e3, переведення коня з g1 на f3, просування пішака g або відкладання рішення щодо розміщення короля. Чорні можуть використати цей час, щоб кинути виклик центру пішаком e або c.

Варіант показує різницю між профілактикою та простою повільністю. Профілактичний хід зупиняє конкретну ідею суперника; він лише повільний, якщо ця ідея ніколи не була важливою. Білі мають цілеспрямовано використати контроль g4 для розміщення фігур. На відміну від варіанта Авербаха, у якому слон одразу розвивається на g5, варіант Макогонова спочатку контролює маршрут коня й залишає вибір поля для слона відкритим.