Рубінштейн

Акіба Рубінштейн належав до найсильніших шахістів світу від 1907 року до початку 1920-х. Найвидатнішим для нього став 1912 рік, коли він виграв чотири великі турніри: Сан-Себастьян, Вільнюс, Бреслау та П’єштяни. Протягом короткого періоду він, можливо, був найсильнішим активним гравцем.

Матч за звання чемпіона світу проти Емануїла Ласкера здавався ймовірним, але так і не відбувся, а Перша світова війна повністю змінила змагальне середовище. Тому Рубінштейна часто зараховують до найвидатніших шахістів, які наблизилися до титулу, але не володіли ним.

Його практичний вплив особливо помітний у дебютній теорії та турово-пішакових ендшпілях. Ендшпіль є фазою партії, у якій залишається порівняно мало фігур. У таких закінченнях активність короля й тури, прохідні пішаки та точний момент розмінів часто важливіші за негайну атаку. Партії Рубінштейна й досі вивчають як зразки реалізації невеликих переваг точними ходами.