Сицилійський захист, схевенінгенський варіант

Схевенінгенський варіант виникає після 1.e4 c5 2.Nf3 d6 3.d4 cxd4 4.Nxd4 Nf6 5.Nc3 e6. Алгебраїчна нотація використовує літери для фігур і координати для полів. Чорні пішаки на d6 та e6 утворюють невеликий, але стійкий центр, а кінь f6 тисне на e4.

На початку чорні поступаються частиною простору, щоб зберегти компактну структуру без серйозної негайної слабкості. Їхній план полягає в завершенні розвитку й подальшому підриві центру ходом ...d5 або у створенні гри на ферзевому фланзі, де на початку стоїть ферзь, за допомогою ...a6 та ...b5. Контргра означає створення власних активних загроз замість самих лише відповідей на загрози суперника.

Білі можуть обирати від спокійного розвитку до швидкої пішакової атаки на чорного короля. Атака Кереса, що починається ходом g4, намагається вигнати коня f6 і відкрити лінії, перш ніж чорні будуть готові. Тому вибір моменту для рокіровки, спеціального ходу королем і турою, та підготовка ...d5 є ключовими рішеннями чорних.

Центр Схевенінгена дозволяє 6.g4 до рокіровки чорних

1

2

3

4

5

6

7

h8

g

f

e

d

c

b

a

ПочатокNf6Nc3e6g4

4...Nf6 атакує e4 і розвиває фігуру, яку білі намагатимуться вигнати в атаці Кереса.

Схевенінгенська структура формується після відкритої Сицилійки

Порядок ходів спочатку створює тиск на e4, а потім завершує компактний центр ходом ...e6.

1. 4...Nf6 атакує e4 і розвиває фігуру, яку білі намагатимуться вигнати в атаці Кереса.
2. 5.Nc3 захищає e4 і контролює d5, ключове поле для майбутнього прориву чорних.
3. 5...e6 разом із пішаком d6 завершує малий центр і визначає структуру Схевенінгена.

Така сама структура може виникнути через порядки ходів, пов'язані з варіантом Тайманова. Порівняно з класичною Сицилійкою, видима відмінність полягає в тому, що чорний пішак e уже просунувся на e6.