Захист Каро-Канн, варіант Тартаковера

Захист Каро-Канн починається ходами ...c6 та ...d5. Чорні розмінюють пішака d на білого пішака e4, білий кінь відповідає взяттям на e4, а чорні розвивають іншого коня на f6. Варіант Тартаковера виникає, коли білий кінь бере на f6 із шахом, а чорні відповідають пішаком із e7, що записується як ...exf6. У чорних залишаються пішаки на f7 та f6, які називають здвоєними, бо вони стоять на одній вертикалі.

Це взяття повністю відкриває вертикаль e: чорний пішак e7 залишив її, а білий пішак e4 уже було розміняно в центрі. Після відходу проміжних фігур будь-яка сторона може використати цю вертикальну лінію турою, тоді як чорний пішак g7 залишається на місці. Зазвичай це залишає зону короля закритішою, ніж відповідь пішаком g. Пішак f6 контролює e5 та g5 і може просунутися на f5, хоча також здатен стати нерухомою мішенню.

У варіанті Бронштейна-Ларсена хід ...gxf6 залишає чорним напіввідкриту вертикаль g і створює динамічнішу позицію, але сильніше відкриває короля. Варіант Карпова намагається підготувати відповідь конем і уникнути цих здвоєних пішаків. Тартаковер шукає середину: недосконалу, але компактну структуру з корисними лініями.