Діагональна опозиція

У базовій формі діагональна опозиція виникає, коли королі стоять на одній діагоналі з одним порожнім полем між ними. Королі не блокують один одного безпосередньо вздовж горизонтального ряду чи вертикального стовпця, але відстань між ними й черговість ходів визначають напрямок, у якому можна перетворити позицію.

У відкритій позиції діагональну опозицію зазвичай має гравець, чия черга не ходити. Якщо ворожий король просувається в одному напрямку, цей гравець може відповісти так, щоб королі досягли прямої опозиції на горизонталі або вертикалі, що відповідає поставленій меті. Тому діагональна опозиція часто слугує мостом між двома маршрутами.

Напрямок має значення

Не кожне перетворення рівноцінне. В атаці король має спрямувати взаємне розташування до ділянки, куди прагне ввійти, або до ключового поля. У захисті його потрібно перетворити в напрямку маршруту, що блокує ворожого короля. Збереження геометрії в неправильному напрямку може віддати саме те поле, яке мало значення.

Далека опозиція також може пройти через діагональне взаємне розташування до близької зустрічі королів. Як і в кожній формі опозиції, пішаки та краї дошки можуть змінити результат. Те саме здатен зробити вичікувальний хід, який зберігає одне завдання, але змушує суперника ходити першим у вирішальний момент. Тому відповідь слід перевіряти в реальній позиції.