Синдром Котова

Синдром Котова описує поширений збій в організації мислення: гравець довго аналізує кілька варіантів, не доходить задовільного висновку, помічає, що час спливає, і зрештою швидко робить хід, який майже не перевіряв. Назва походить від ситуації, описаної Олександром Котовим у працях про шаховий розрахунок.

Це не медичний діагноз, а шахова назва поєднання нерішучості, цейтноту й порушеного процесу перевірки. Остаточний хід може бути розумним, але часто спричиняє помилку розрахунку, бо його обирають саме тоді, коли залишається мало часу на перевірку форсуючих відповідей.

Проблема полягає не лише в повільному розрахунку. Вона також виникає, коли вибір ходу, процес порівняння варіантів і вибору одного з них, не має правила зупинки: гравець знову повертається до тих самих варіантів або додає нових кандидатів, не порівнюючи їх. Єдиний хід може навіть зникнути з остаточної перевірки, хоча раніше його вже розглядали.

Практичний запобіжник полягає в тому, щоб залишати фіксований запас часу на остаточне рішення. Коли цей момент настає, слід вибрати серед уже проаналізованих варіантів, виконати коротку перевірку безпеки й не вводити цілком нового кандидата, якщо тільки він не виправляє очевидне упущення.