Пошук головного варіанта

Пошук головного варіанта, скорочено PVS, ґрунтується на припущенні: якщо ходи добре впорядковані, перший кандидат, імовірно, є найкращим. Цей перший хід досліджується повним пошуком. Наступні ходи спочатку проходять дешевшу перевірку, яка визначає, чи можуть вони перевершити вже знайдений результат.

Дешевша перевірка використовує вузьке вікно. Вікно є діапазоном значень, які пошук має розрізняти. Замість точного визначення, наскільки хід кращий або гірший, PVS спочатку ставить простіше запитання: чи перевищує він поточний орієнтир? Якщо ні, хід можна відхилити без повного пошуку.

Якщо пізніший кандидат, схоже, перевищує орієнтир, вузької перевірки недостатньо для встановлення його точного значення. Рушій, тобто програма, що аналізує позицію, знову досліджує його з повним вікном. Цей другий прохід, який називають повторним пошуком, зберігає правильність методу, але потребує часу. Тому PVS дає найбільший виграш, коли впорядкування ходів працює вдало і найкращий варіант стоїть першим.

PVS є ефективним способом організації альфа-бета-пошуку, методу, що відкидає гілки, вже доведено нездатні поліпшити рішення, у межах minimax. Його не слід плутати із самим головним варіантом, тобто лише послідовністю ходів, яку рушій наразі вважає найкращою. Це також не MultiPV: MultiPV запитує кілька початкових ліній, тоді як PVS описує внутрішній метод пошуку.