Шотландська партія, класичний варіант

Класичний варіант виникає, коли білі просувають пішака d на d4, чорні його беруть, а білий кінь відповідає взяттям на d4. Потім чорні переводять слона з f8 на c5, що записується як 4...Bc5. Одним ходом вони виводять фігуру з початкового поля й атакують центрального коня, тому білі мають його захистити, перемістити або спростити позицію, тобто розміняти фігури та зменшити складність.

Важлива відповідь полягає в тому, щоб кінь d4 узяв коня на c6, що записується як 5.Nxc6. Якщо чорні відповідають пішаком b7, у них з'являються два пішаки на вертикалі c, відомі як здвоєні пішаки. Вони можуть бути слабкими, бо один пішак заважає іншому, але це взяття також залишає чорним напіввідкриту вертикаль b: чорного пішака на ній уже немає, тому тура може тиснути на білого пішака b2. В інших варіантах чорний ферзь може перейти на h4 або f6 і посилити тиск на f2, пішака, якого на початку захищає лише король.

Шотландська партія, класичний варіант: канонічна лінія

8

7

6

5

4

3

2

a1

b

c

d

e

f

g

h

Початок

e4

e5

Nf3

Nc6

d4

exd4

Nxd4

Bc5

Варіант починається з початкової позиції

Дошка відтворює всі ходи з нотації, наведеної у статті, не додаючи продовжень.

Слово «класичний» не означає, що гра буде спокійною. Центр уже відкритий через розмін центральних пішаків, тому фігури мають більше ліній. Хід розвитку може одразу створити загрози. Варіант Мізеса обирає 4...Nf6 і атакує e4, а гамбіт Герінга використовує інший підхід, пропонуючи матеріал ходом 4.c3.