Самоаналіз

Самоаналіз означає розбір власної партії до прийняття пояснення іншої людини або машини. Головне питання полягає не лише в тому, який хід був найкращим, а й у тому, як ухвалювалося кожне важливе рішення: що ти помітив, розрахував, відкинув або зрозумів неправильно.

Корисний порядок

1. Відтвори партію без допомоги й познач моменти, коли ти вагався, витратив багато часу, змінив план або здивувався відповіді суперника.
2. Запиши ходи-кандидати, тобто правдоподібні варіанти, які ти розглядав, і очікуваний результат. Якщо початкові думки згадуються нечітко, відокрем справжній спогад від висновку, доданого пізніше.
3. Знайди перший момент, коли позиція або процес ухвалення рішення почали погіршуватися, а не лише останню очевидну помилку. Розрахуй альтернативи й запиши попередній висновок.
4. Потім порівняй свої висновки з коментованою партією, тобто партією з пояснювальними примітками, з думкою тренера або з оцінкою рушія. Шаховий рушій є програмою, яка розраховує ходи й оцінює позиції. Він може перевірити висновки, але не пояснює автоматично твій процес мислення.

Найкорисніший результат полягає у визначенні причини, яку можна тренувати. Наприклад: ти не побачив загрози суперника, надто рано припинив розрахунок, не знав плану, пов’язаного з розташуванням пішаків, або погано розподілив час. Така причина може стати завданням із підготовки, тактичною задачею, тобто позицією з конкретним розв’язанням, яке треба розрахувати, або тренувальною партією, зіграною з навчальною метою.

Перемоги й нічиї також варто аналізувати. Сприятливий результат може приховувати слабкі рішення, які суперник не покарав. Розбір лише поразок змішує рахунок із якістю процесу.