Цейтнот

Цейтнот, також відомий за німецьким словом Zeitnot, починається, коли залишок часу на годиннику вже не дозволяє гравцеві думати зі звичною глибиною й послідовністю. Універсальної кількості секунд немає. Вона залежить від початкового часу, секунд, що додаються після кожного ходу, складності позиції та швидкості гравця.

Під таким тиском гравець розраховує менше відповідей, більше покладається на знайомі на вигляд ідеї, а ймовірність грубої помилки зростає. Також можуть погіршитися фізичне виконання ходу на дошці й увага до годинника. Цейтнот не означає, що позиція програна. Він описує обмеження часу, а не оцінку, тобто судження про те, чия позиція краща.

Практична відповідь полягає у спрощенні процесу ухвалення рішення. Спочатку визначте загрозу суперника, розгляньте шахи й взяття, оберіть серед малої кількості розумних можливостей і збережіть мінімальну остаточну перевірку. Використовуйте час суперника для вивчення позиції, але оновіть її після його ходу. Керування часом покликане запобігати цьому стану, а гострий цейтнот є ще гострішою фазою майже миттєвих ходів.