Тренування наосліп

Під час тренування наосліп гравець не бачить повної поточної дошки. Йому можуть дати початкову позицію й подальші ходи, видима дошка може залишатися застиглою на кілька ходів позаду або всі фігури можуть бути приховані. Завдання полягає в тому, щоб пам'ятати розташування кожної фігури й оновлювати це уявлення після кожного ходу.

Центральною навичкою є візуалізація, тобто формування й зміна внутрішнього уявлення позиції. Це не зберігання досконалої фотографії. Гравець використовує знайомі взаємозв'язки, наприклад захищені фігури, вільні горизонталі, вертикалі чи діагоналі та пішакові формації, щоб відтворити дошку й розраховувати з неї.

Поступове ускладнення

1. Відпрацьовуйте кольори й координати полів, тобто їхні назви з літери й цифри, а потім стежте за короткими маршрутами однієї фігури.
2. Запам'ятовуйте позиції з малою кількістю фігур і відповідайте на об'єктивні запитання про їхнє розташування.
3. Стежте за короткими дозволеними послідовностями, відтворюйте кінцеву позицію й порівнюйте її з реальною дошкою.
4. Розв'язуйте тактичну задачу, позицію з конкретним розв'язком, який треба розрахувати, або грайте часткову позицію з прихованою дошкою, збільшуючи довжину лише після досягнення надійного відтворення.

Точність важливіша за тривалість. Коли уявна позиція втрачається, слід зупинитися, відтворити її й перевірити, а не продовжувати вгадування. Така практика може підтримувати розрахунок і пам'ять дошки, але не замінює звичайного навчання з видимими фігурами й сама по собі не доводить кращого розуміння довгострокових планів.

Повністю сліпа тренувальна партія є складною формою, а не початковою точкою. Часткові вправи полегшують визначення того, чи проблема полягає в запам'ятовуванні позиції, її оновленні або розрахунку наслідків.