Метод виключення

Метод виключення починається з кількох можливостей і прибирає ті, що не відповідають мінімальній вимозі. У шахах такою вимогою може бути виживання під загрозою, уникнення конкретної послідовності, яка виграє фігуру чи пішака, збереження прийнятної позиції або виконання практичної мети ходу.

Відхилення має спиратися на причину, яку можна перевірити. Кандидата можна виключити, бо він недозволений, допускає форсувальну відповідь із виграшем фігури чи пішака, відкриває короля, ігнорує термінову загрозу або веде до результату, явно гіршого за іншу можливість. Самого відчуття, що хід незвичний або непривабливий, недостатньо.

Метод зменшує кількість гілок, продовжень, що виростають із кожної можливості й потребують глибокого розрахунку, та особливо корисний за обмеженого часу. Проте те, що хід залишився єдиним, саме по собі не доводить його якості. Початковий список кандидатів може бути неповним, а решта все одно потребує базової перевірки безпеки.

На практиці його часто поєднують із методом ходів-кандидатів, який створює початковий список можливостей, і методом порівняння, який упорядковує отримані позиції. Спочатку прибирають явно неприйнятні можливості, а потім порівнюють придатні.