Французький захист, варіант просування, гамбіт Мілнера-Баррі

Гамбіт Мілнера-Баррі виникає після 1.e4 e6 2.d4 d5 3.e5 c5 4.c3 Nc6 5.Nf3 Qb6 6.Bd3. Гамбіт є свідомою пропозицією матеріалу, тобто фігури або пішака, в обмін на швидше виведення фігур, їхнє розміщення на корисних полях або відкриття шляхів для ферзя, тур і слонів. Ходом 6.Bd3 білі виводять слона c1 на діагональ, спрямовану на h7, і водночас дозволяють посилити тиск на пішака d4.

Послідовність записано в алгебраїчній нотації: поля на кшталт e4 поєднують літеру вертикалі та номер горизонталі; N означає коня, B слона, R туру, а Q ферзя; ходи пішаків зазвичай містять лише поле призначення, x позначає взяття, а + шах. Ходи читають парами, спочатку хід білих, потім чорних; крапки перед окремо наведеним ходом означають, що ходять чорні.

Якщо чорні приймають задум за допомогою 6...cxd4 7.cxd4 Bd7 і згодом беруть на d4, вони можуть залишитися із зайвим пішаком. У відповідь білі зазвичай роблять коротку рокіровку, спеціальний хід, що ставить короля на g1, а туру на f1, виводять коня b1 і наближають тури до центральних вертикалей. Їхня компенсація, тобто те, що вони отримують за пішака, полягає в ініціативі: здатності створювати загрози, які змушують чорних реагувати ще до виведення всіх фігур.

Чого прагне кожна сторона

• Білі прагнуть відкрити центр, скоординувати ферзя, слона й коней проти короля чорних і скористатися будь-яким зволіканням чорних із виведенням фігур.
• Чорні прагнуть вивести решту фігур, захистити h7, за потреби повернути матеріал і перейти до позиції, у якій зайвий пішак важитиме більше за атаку білих.

Чорні не зобов’язані приймати кожного запропонованого пішака. Кілька продовжень зменшують тиск білих без утримання всього матеріалу. Тому гамбіт Мілнера-Баррі не створює автоматичної атаки: якщо білі витрачають час на ізольовані загрози замість мобілізації фігур, нестача пішака може стати тривалим недоліком.