Французький захист, варіант Стейніца

Варіант Стейніца починається ходами 1.e4 e6 2.d4 d5 3.Nc3 Nf6 4.e5 Nfd7. Nfd7 означає, що кінь із f6 відступає на d7. Білі просувають пішака e, щоб контролювати більше полів на території чорних і вигнати коня з f6. Центр білих утворює пішаковий ланцюг, групу пішаків, які захищають один одного по діагоналі. Пішака e5 зазвичай підтримує d4, тому d4 є важливою основою ланцюга.

Послідовність записано в алгебраїчній нотації: поля на кшталт e4 поєднують літеру вертикалі та номер горизонталі; N означає коня, B слона, R туру, а Q ферзя; ходи пішаків зазвичай містять лише поле призначення, x позначає взяття, а + шах. Ходи читають парами, спочатку хід білих, потім чорних; крапки перед окремо наведеним ходом означають, що ходять чорні.

Одне з центральних продовжень має вигляд 5.f4 c5 6.Nf3 Nc6 7.Be3. Пішак f4 зміцнює e5 і допомагає білим зберігати контроль над центром. Однак білий кінь на c3 тимчасово блокує пішака c, який в інших структурах Французького захисту міг би підтримати d4. Тому білі мають захищати центр фігурами й ретельно вибирати момент його відкриття.

Повторювані плани

• Білі виводять фігури позаду пішакового ланцюга, захищають d4 і шукають атаку на короля чорних або вигідне центральне просування.
• Чорні б’ють по d4 ходом ...c5 і готують ...f6 для прямої атаки e5. Ці пішакові прориви є просуваннями, що підривають пішаковий ланцюг і відкривають шляхи фігурам.

Варіант Стейніца нагадує варіант просування, бо в обох білий пішак стоїть на e5. Різниця полягає в тому, що тут білі вже зіграли Nc3, а чорні ...Nf6 до просування. Ця деталь змінює доступні поля, захист d4 і момент пішакових проривів. Захист Гімара починається з 3.Nd2 і створює інше співвідношення між конем і пішаком c.