Французький захист, класичний варіант, варіант Берна

Варіант Берна починається ходами 1.e4 e6 2.d4 d5 3.Nc3 Nf6 4.Bg5 dxe4. Білий слон на g5 створює відносну зв’язку коня f6: кінь може ходити за правилами, але тоді відкриє ферзя на d8. Чорні беруть пішака e4 і зменшують центральну напругу, тобто ще не розв’язану можливість того, що центральні пішаки візьмуть один одного й змінять позицію.

Послідовність записано в алгебраїчній нотації: поля на кшталт e4 поєднують літеру вертикалі та номер горизонталі; N означає коня, B слона, R туру, а Q ферзя; ходи пішаків зазвичай містять лише поле призначення, x позначає взяття, а + шах. Ходи читають парами, спочатку хід білих, потім чорних; крапки перед окремо наведеним ходом означають, що ходять чорні.

Після 5.Nxe4 білі повертають пішака, тому ця лінія не є гамбітом. Чорні часто продовжують 5...Be7. Якщо білі міняють слона на коня ходом 6.Bxf6, вибір чорними фігури для взяття у відповідь значною мірою визначає подальшу позицію.

Дві поширені пішакові структури

• Після ...Bxf6 чорні зберігають упорядковану пішакову структуру й можуть утримати пару слонів, тобто обох слонів проти суперника, який уже розміняв одного.
• Після ...gxf6 чорні погоджуються на здвоєних пішаків f, двох своїх пішаків на одній вертикалі, в обмін на контроль центру й вертикаль g без чорного пішака, що може дати турі корисну активність.

Білі зазвичай контролюють більше центральних полів і надають своїм фігурам більшу свободу. Вони можуть вивести ферзя, зробити довгу рокіровку, спеціальний хід, що ставить короля на c1, а туру на d1, і атакувати, якщо чорні відстають у розвитку. Чорні прагнуть вивести фігури й атакувати центральних пішаків білих ходами ...c5 або ...e5. На відміну від варіанта Форт-Нокс, варіант Берна виникає після того, як білий слон уже пішов на g5, тому його взаємодія з конем f6 має вирішальне значення.