Провокація

За провокації гравець робить просування, взяття або атаку суперника привабливими. Мета полягає не лише в надії на помилку, а у створенні вибору, за якого природна відповідь зобов’язує позицію. Пішак може просунутися й залишити поле, фігура може взяти щось і покинути захисний пост, а атака може розтягнутися далі, ніж її здатні підтримати фігури.

Метод сильний тим, що багато рішень незворотні, особливо ходи пішаками, адже пішаки не можуть рухатися назад. Очікувальний хід, тобто корисний хід, що зберігає ваші можливості й змушує суперника визначитися першим, може спонукати до такого зобов’язання. Потім ви атакуєте наслідок рішення, а не обов’язково фігуру, яка зробила хід.

Необхідна перевірка

Перш ніж щось провокувати, проаналізуйте найкращу відповідь суперника, а не лише привабливу. Якщо просування без реальної ціни здобуває простір, тобто корисну територію, взяття відкриває вигідні маршрути фігурам суперника або атака є коректною, уявна провокація просто допомогла суперникові. Прийом потребує конкретного наслідку, який ви можете використати.