Атака на ферзевому фланзі

Ферзевий фланг є половиною дошки, де на початку партії стоїть ферзь. Наступальні дії зазвичай особливо зосереджуються на трьох крайніх вертикалях цього боку, які традиційно називають вертикалями a, b та c. Якщо король суперника зробив рокіровку в цей сектор, спеціальний хід за участю короля й тури, метою може бути відкриття його укриття та мат. Якщо король перебуває в іншому секторі, атака може бути спрямована на слабкі пішаки, створення ліній для тур або утворення прохідного пішака, тобто пішака, перед яким немає ворожих пішаків на його вертикалі чи на двох сусідніх вертикалях.

Типові засоби включають просування пішаків, тиск на вертикаль, зайняття полів вторгнення, з яких фігура може проникнути в позицію суперника, і розміни, що псують пішакову структуру, тобто спосіб розташування та взаємної підтримки пішаків. Атака працює найкраще, коли фігури можуть швидко підійти, а центр не дозволяє негайного удару по власному королю. Перевага в розвитку, тобто більша кількість активних фігур на корисних полях, і ініціатива, здатність ставити загрози, що вимагають відповіді, скорочують час захисника на організацію оборони.

На тренувальних платформах цю назву часто вживають у вужчому значенні для атаки на короля, рокірованого на ферзевий фланг. У загальній стратегії поняття ширше: гра на цьому фланзі не обов’язково є матовою атакою, метою якої був би мат. Також потрібно порівнювати швидкість дій, бо суперник може створити контргру, власну активність, що вимагає відповіді, у центрі або на іншому фланзі.